Жовтоводський історичний музей ім. Ю.І. Пригожина

Жовтоводський музей

Музей… Місце де можна зустрітися з минулим. Перед відвідуванням виникає почуття зустрічі з чимось особливим і незвичайним. Історичні музеї зберігають пам'ять про важливі події минулого, дають можливість зрозуміти сьогодення. Етнографічні – пам’ять про традиції, обряди тієї чи іншої місцевості, там національний побут, костюми, фольклор. У художніх експонуються витвори мистецтва, які залишили по собі художники минулого та сучасного. А існує ще «музей-мікс», такий, у якому є все від кожного. Саме таким є Комунальний заклад культури «Міський історичний музей ім. Ю.І. Пригожина» у місті Жовті Води. Відкритий у 1985 році, він об’єднав багатьох творчих людей. У 1990 році Міністерство культури України присвоїло музею звання народного. 

Хранитель історичної спадщини

Двоповерхова будівля музею привертає увагу як розташуванням, так і архітектурою. Відреставрована та поновлена, вона гармонійно вписується в стару частину міста Жовті Води. Будівля вміщує в собі галереї, виставкові зали певної тематики, актову залу. Жовтоводський музей – це культурно-просвітницький центр, робота якого спрямована на моральне та естетичне виховання, відродження української національної культури, духовних цінностей підростаючого покоління, збереження історичної пам’яті. За роки свого існування музей набув авторитету, популярності та визнання серед мешканців і гостей міста.

На площі 870 кв. м розміщено 10 залів. Експозиція музею нараховує більше 9 тисяч експонатів, а відвідувачів щорічно – більше 8 тисяч чоловік. Експозиція, що розповідає про історію міста, розташувалася в 5 залах на першому поверсі загальною площею 250 кв. м. Перший зал присвячений Визвольній війні українського народу 1648–1654 років. У центрі експозиції – картина заслуженого художника України М.С. Боровського «Битва під Жовтими Водами», карта-схема битви, зброя козаків і польських воїнів. На стендах – макети, які розповідають про структуру Запорозького війська, карта бойових дій, портрети Богдана Хмельницького та його соратників.

Другий зал охоплює період від другої половини XIX ст. до початку Другої світової війни. В інтер’єрі селянської хати представлені предмети побуту: домашнє начиння, гончарний і дерев’яний посуд, прядка, музичні інструменти, одяг та прикраси. На картині П. Овчинникова зображено село Весело-Іванівка. До відкриття рудника в ньому було 150 дворів. Хати будували з глини, покривали соломою або очеретом. Всередині вони були поділені на дві половини: в одній жили старі, в іншій – молоді. З найцікавішого в цьому залі – договір оренди та купівлі землі у веселоіванівських селян, унікальні історичні фото, макет технології видобутку руди. Численні експонати розповідають про розбудову шахт у перші десятиріччя XX ст. Тут же макет шахти «Капітальна» в масштабі 1:50 натуральної величини.

У третьому залі представлена експозиція про участь жовтоводців у Другій світовій війні, про життя в роки окупації. Понад 2000 експонатів: фотографії, документи, армійська та партизанська зброя, нагороди, окупаційні гроші – свідки тих тяжких років.

Четвертий та п’ятий зали розповідають про відбудову повоєнних років, будівництво міста Жовті Води, стан промислових підприємств, досягнення в освіті, культурі, спорті, знайомлять з побутом того періоду. 

На другому поверсі будівлі в п’яти залах виставлені колекції годинників, мінералів, нумізматика, живопис, графіка, художня вишивка, скульптура, різьблення по дереву. Один із залів відведено під виставки робіт місцевих художників.

За останній період експозиція музею доповнена експонатами сучасних подій на сході України, саме тут можна дізнатися про жовтоводців-учасників АТО.

Краєзнавець, ентузіаст і патріот

Ідея створення музею в місті Жовті Води виникла ще у 1970-ті роки. Її виношували справжні ентузіасти, патріоти нашого міста. І вже в 1980-ті роки задуми почали втілюватися у життя, коли до небайдужих приєднався ветеран Другої світової війни і праці Юхим Ілліч Пригожин. Його завжди відрізняла активна життєва позиція, цілеспрямованість і творчий підхід до будь-якої справи. Ці всі якості особливо виявилися під час створення музею.

Юхим Ілліч Пригожин народився 12 листопада 1914 року в місті Орлі (РФ) у сім’ї ремісника. Почав працювати з 15 років учнем у майстерні точної механіки. Потім перейшов на роботу слюсарем з ремонту верстатів на завод ім. Медвєдєва.

У 1933 році закінчив робітфак у м. Сизрані (РФ). З 1934 по 1940 р. навчався в Московському гірничому інституті. Після закінчення став головним інженером шахти у м. Воркуті (РФ), але працювати довелось недовго: почалася війна. Через два тижні Юхим Пригожин пішов добровольцем на фронт. Служив командиром взводу, батареї, начальником розвідки полку, в управлінні командуючого артилерією 3-го Українського фронту. Звільняв південну Україну, воював у Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщині, Австрії. Службу закінчив підполковником. Нагороджений п’ятьма орденами та багатьма медалями.

Після війни – 30 років відповідальної роботи на уранових рудниках, у тому числі з 1953 року в нашому місті. Його талант вченого та організаторські здібності розкрилися, коли Юхим Ілліч очолив Центральну науково-дослідну лабораторію автоматики. Лабораторією розроблено та впроваджено у виробництво зразки гірничодобувної техніки, які не мали аналогів у світі. За це Ю.І. Пригожин був відзначений державними нагородами.

У 1976 році, вийшовши на пенсію, Юхим Ілліч розвинув свій поетичний дар, і завдяки цьому зробив ще одну значну справу: заснував у місті дитячу поетичну студію «Родзинка», яка функціонувала протягом 10 років.

Юхим Ілліч долучився до справи створення музею – і вона зрушила з місця. Група ентузіастів до складу якої входили Ю. Пригожин, М. Гриб, П. Дмитрієв, Б. Єрмолаєв, Е. Коренєва, В. Сорокін, Ю. Кривоносов, А. Ольшанська провела величезний обсяг кропіткої роботи з організації, відкриття та функціонування музею. У 1982 році під музей було виділено будівлю, в якій і зараз розташований музей, за адресом бульвар Свободи, 25. Музей по праву є народним, тому що експозицію збирали, відвідавши буквально кожен дім у гірничому поселенні. Таким чином вдалося зібрати багато цінних документів і експонатів з історії міста Жовті Води. Також були залучені колективи підприємств міста – до ремонту будівлі, виготовлення музейного обладнання.

Після смерті Юхима Ілліча музею присвоєне його ім’я, про що свідчить меморіальна дошка біля входу до закладу. Він був громадським керівником музею з 1983 по 1999 роки. А на згадку про цю видатну людину в музеї залишилася колекція годинників, яку все своє життя збирав Почесний громадянин міста Юхим Ілліч Пригожин. Також для кожного жовтоводця підручником з історії нашого міста стала книга «Жовтим Водам – 100» за редакцією Ю.І. Пригожина. 

Творчі доробки сьогодення

З 1991 року, коли музею було присвоєно звання «народний», його завідувачкою стала Е.О. Коренєва, яка на цій посаді працювала до 2008 року. Працювала натхненно, вкладаючи душу. Завдяки своєму вмінню налагоджувати та підтримувати зв’язки, зуміла знайти людей які стали активістами у створенні музею та його успішній діяльності. За сприяння Е.О. Коренєвої у музеї проводилися музично-тематичні вечори, зустрічі, презентації, виставки до пам’ятних і знаменних дат міста, області, України. 

Багато років над оформленням експозицій у музеї працював художник з великим досвідом роботи М.В. Кашель. Саме завдяки його золотим рукам виникала справжня краса, якою захоплювалися відвідувачі музею. Він із однаковим захватом міг працювати і на токарному верстаті, і працювати різцем, і виготовляти вироби з різноманітних матеріалів. Його уміння завжди давали високопрофесійний результат.

За більше ніж 30 років своєї роботи музей став справжнім культурним центром нашого міста. Нині музей очолює Олена Кобзар, людина творча, креативна і небайдужа до обраної справи.  Під її керівництвом у музеї проводяться виставки місцевих художників-аматорів і майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, вернісажі, арт-ярмарки, театралізовані вистави. Художники, умільці, творці, інтелектуали разом згуртувалися в творчому об’єднанні ХУТІР. За роки діяльності музею проведено безліч заходів за участю учасників об’єднання. Це виставки картин Г. Диниско, М. Дивнича, Ю. Іваненко, Л. Федорова, В. Лапунова, П. Овчинникова, М. Ачкасової, Н. Костюк, О. Руденко, Я. Милосердного, О. Шарченко, експозиції робіт майстринь В. Ханко, Л. Маляренко, С. Сухіної, Л. Андрієнко. Працює художня студія «Ультрамарин». Юні таланти в ній згуртував художник Я. Милосердний.

Близько 10 років у музеї діє проект «Без минулого немає майбутнього» спільно з історичним клубом «Пам’ять» СШ №10. Незмінний керівник клубу Л. Ревенко. У засіданнях беруть участь представники міської ради ветеранів, воїни-інтернаціоналісти, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, козацтво, воїни АТО. Тут вшановують ветеранів Другої світової війни, трепетно зберігаючи пам'ять про ці історичні події. Сучасні події на сході України теж є темами засідань клубу. Під час їхнього проведення учасники клубу мають можливість поспілкуватися з воїнами АТО, продемонструвати свої таланти, висловити слова вдячності за їхній військовий подвиг. На засіданнях клубу «Пам’ять» виховуються справжні нащадки славного козацького лицарства, справжні патріоти, сини та дочки України.

У музеї працює студія сімейної творчості «Музейка», яка користується незмінним попитом і популярністю серед дітлахів нашого міста та їхніх батьків. І це зрозуміло, адже під час відвідин «Музейки» діти отримують безліч цікавої інформації про історію міста, беруть участь у майстер-класах, де вчаться виготовляти різноманітні сувеніри, використовуючи різні техніки. Учасники студії «Музейка» активні учасники святково-розважальних заходів, які проводяться у музеї. На засіданнях студії своїм досвідом діляться місцеві майстри декоративно-ужиткового мистецтва О. Детюк, О. Лучко, Н. Чумак, Л. Маляренко, М. Павленко. Вони навчають початківців технікам декупажу, скрапбукінгу, батіку, бісероплетіння.

Фонди музею постійно поповнюються новими експонатами, інтер’єр має сучасний доглянутий вигляд, заходи захоплюють творчим горінням, створено атмосферу інтелігентності та працює дружній колектив, який забезпечує на високому рівні роботу сучасного культурно-просвітницького центру  м. Жовті Води – Комунального закладу культури «Міський історичний музей ім. Ю.І. Пригожина». Наш музей є справжньою культурною родзинкою міста, скарбом, який минулі покоління залишили нам у спадок.